загуготіти

загуготі́ти

-отить, док., розм.

Почати гуготіти.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. загуготіти — загуготі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. загуготіти — ЗАГУГОТІ́ТИ, оти́ть, док., розм. Почати гуготіти; // безос. Дітвора так і сипнула в сад ..Загуготіло, загомоніло коло нас: звісно, діти (Вовчок, І, 1955, 135); Під плитою тим часом уже загуготіло.. Поліно за поліном охоплювалося вогнем (Л. Янов., І, 1959, 364).  Словник української мови в 11 томах
3. загуготіти — Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. = загоготіти.  Словник української мови Грінченка