загуменок —
ЗАГУМЕ́НОК, ЗАГУМІ́НОК, нку, ч., діал. Місце за током. Як виміркував [Василь], так і зробив. Лишив стару на газдівстві, а сам із синами гайда на загумінок (Фр., І, 1955, 128); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
загуменок —
Загуме́нок, -нку м. = загумення.
Словник української мови Грінченка