Великий тлумачний словник сучасної мови

загуслий

загу́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до загуснути.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загуслий — загу́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. загуслий — Загу́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. загуслий — ЗАГУ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загу́снути. Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху: у Германа від нього.. голова крутиться (Фр., VIII, 1952, 327); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах