загуслий

ЗАГУ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загу́снути.

Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху: у Германа від нього.. голова крутиться (Фр., VIII, 1952, 327);

// у знач. прикм.

На підлозі, аж чорній від загуслої крові кількох поколінь катованих тут військовополонених, у неприродній позі лежав скорчений чоловік (Ле, Право.., 1957, 196).

Значення в інших словниках

1. загуслий — загу́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загуслий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до загуснути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загуслий — Загу́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)