загінка

загі́нка

-и, ж.

Те саме, що загін I.

Значення в інших словниках

1. загінка — загі́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. загінка — II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий).  Словник синонімів української мови
3. загінка — ЗАГІ́НКА, и, ж. Те саме, що загі́н¹. — Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, — тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою на свою загінку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 55); Налягає [Антін] на косу і кінчає свою загінку (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах