задиркуватий

зади́ркуватий

-а, -е.

Те саме, що задерикуватий.

Значення в інших словниках

1. задиркуватий — зади́ркуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задиркуватий — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. задиркуватий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. задиркуватий — Зади́ркуватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. задиркуватий — ЗАДИ́РКУВАТИЙ, а, е. Те саме, що задери́куватий. Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (Коп., Подарунок, 1956, 44); Хто його зна, куди далі потягне Нерчин з своїм задиркуватим характером? (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах
6. задиркуватий — Задиркуватий, -а, -е = задерикуватий.  Словник української мови Грінченка