задирчастий

зади́рчастий

-а, -е.

Який має задирки, буває з задирками (див. задирка), задирається (про дерево, метал).

Значення в інших словниках

1. задирчастий — зади́рчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задирчастий — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. задирчастий — ЗАДИ́РЧАСТИЙ, а, е. Який має задирки, буває з задирками ( див. зади́рка), задирається (про дерево, метал). Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. задирчастий — Задирчастий, -а, -е О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.  Словник української мови Грінченка