задирчастий

ЗАДИ́РЧАСТИЙ, а, е. Який має задирки, буває з задирками ( див. зади́рка), задирається (про дерево, метал).

Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. задирчастий — зади́рчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задирчастий — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. задирчастий — -а, -е. Який має задирки, буває з задирками (див. задирка), задирається (про дерево, метал).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. задирчастий — Задирчастий, -а, -е О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.  Словник української мови Грінченка