задубіти
задубі́ти
-ію, -ієш і рідко задубнути і задубти, -бну, -бнеш; мин. ч. задубів, -іла, -іло рідко задубнув, -нула, -нуло і задуб, -ла, -ло; док.
1》 Стати твердим, жорстким.
2》 Втратити гнучкість, рухливість (від холоду, страху, напруження і т. ін.).
|| безос.
|| перен. Заціпеніти, завмерти в якомусь одному положенні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови