задушений

заду́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до задушити.

|| задушено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. задушений — заду́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. задушений — ЗАДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задуши́ти. Ранком товариша Кригу знайшли на дворі задушеного за горло (Ю. Янов., 1, 1958, 110); Допитлива людська думка.. була задушена, витравлена (Вол., Самоцвіти, 1952, 164); // заду́шено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах