задушений
заду́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до задушити.
|| задушено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задушений — заду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- задушений — ЗАДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задуши́ти. Ранком товариша Кригу знайшли на дворі задушеного за горло (Ю. Янов., 1, 1958, 110); Допитлива людська думка.. була задушена, витравлена (Вол., Самоцвіти, 1952, 164); // заду́шено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах