Великий тлумачний словник сучасної мови

зажаліти

зажалі́ти

-ію, -ієш, док., діал.

1》 перех. Пожаліти.

2》 неперех. Відчути жаль з приводу чого-небудь.

3》 перех. Пошкодувати віддати щось кому-небудь, за що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зажаліти — зажалі́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. зажаліти — ПОЖАЛІ́ТИ кого, рідко чого (відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), ПОЖА́ЛУВАТИ, ЗГЛЯ́НУТИСЯ (ІЗГЛЯ́НУТИСЯ) (ЗОГЛЯ́НУТИСЯ) на кого, над ким і без додатка, ЗЖА́ЛИТИСЯ над ким, ПОЖАЛКУВА́ТИ, ПОШКОДУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  3. зажаліти — ЗАЖАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. 1. перех. Пожаліти. — І, вже, дочко! — одказує Мотря, — не зажалієш батька в наймах, так і мене… Коли замолоду ніхто не жалував, то на старість — і того більше (Мирний, І, 1949, 360). 2. неперех.  Словник української мови в 11 томах
  4. зажаліти — Зажаліти, -лію, -єш гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.  Словник української мови Грінченка