зажитий

зажи́тий

I -а, -е, рідко.

Який зажив, загоївся (про рану).

II -а, -е, розм., рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зажити II.

|| зажито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зажитий — зажи́тий 1 прикметник який загоївся рідко зажи́тий 2 прикметник спожитий; відчутий; здобутий рідко  Орфографічний словник української мови
2. зажитий — Зажи́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зажитий — Зажи́тий, -а, -е Зажиточный. Міусск. окр.  Словник української мови Грінченка