зажиттєвий

зажиттє́вий

-а, -е, зажиттьовий, -а, -е.

Який є, відбувається за життя кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. зажиттєвий — зажит́тєвий сполучник незмінювана словникова одиниця зажиттє́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зажиттєвий — ЗАЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, ЗАЖИТТЬОВИ́Й, а́, е́. Який є, відбувається за життя кого-небудь. Зажиттєва слава Шевченка; Зажиттьове видання творів.  Словник української мови в 11 томах