зажиттєвий

ЗАЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, ЗАЖИТТЬОВИ́Й, а́, е́. Який є, відбувається за життя кого-небудь.

Зажиттєва слава Шевченка; Зажиттьове видання творів.

Значення в інших словниках

1. зажиттєвий — зажит́тєвий сполучник незмінювана словникова одиниця зажиттє́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зажиттєвий — -а, -е, зажиттьовий, -а, -е. Який є, відбувається за життя кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови