зайча

зайча́

-ати, с.

Те саме, що зайченя.

Значення в інших словниках

1. зайча — зайча́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зайча — ЗАЙЧА́, а́ти, с. Те саме, що зайченя́. А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Гірник, Сонце.., 1958. 19І); *У порівн. Це був гарненький дідок, цей Микита: весь білий — і чуприна, й борода, й вуси, маленький, мов зайча, бистрий, швидкий (Григ.  Словник української мови в 11 томах
3. зайча — Зайча, -чати с. Зайченокъ.  Словник української мови Грінченка