закалатати

закалата́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Почати гучно і швидко стукати.

|| діал. Застукати, зацокати дзьобом.

2》 Гучно і швидко задзвонити.

3》 Те саме, що закалататися.

Значення в інших словниках

1. закалатати — закалата́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закалатати — закала́тати 1. розмішати (ср) 2. вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. закалатати — ЗАКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати гучно і швидко стукати. Вранці закалатали в залізну рейку, здійняли галас вартові (Коз., Гарячі руки, 1960, 79); Опівдні хтось закалатав у ворота (Руд.  Словник української мови в 11 томах
4. закалатати — Закалата́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Застучать въ калатало (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.  Словник української мови Грінченка