Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
закаламучений —
закаламу́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
закаламучений —
ЗАКАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закаламу́тити. Сухе листя золотими дукачами сипалось у закаламучені хвилі Білої Тиси (Скл., Карпати, II, 1954, 108); *Образно. Маячіли в його уяві якісь рожеві поля, якісь луги, пахучі від квіток, нічим не закаламучене щастя (Фр., II, 1950, 220).
Словник української мови в 11 томах