закаламучений
закаламу́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до закаламутити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закаламучений — закаламу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- закаламучений — ЗАКАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закаламу́тити. Сухе листя золотими дукачами сипалось у закаламучені хвилі Білої Тиси (Скл., Карпати, II, 1954, 108); *Образно. Маячіли в його уяві якісь рожеві поля, якісь луги, пахучі від квіток, нічим не закаламучене щастя (Фр., II, 1950, 220). Словник української мови в 11 томах