закаламучений

закаламу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до закаламутити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаламучений — закаламу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закаламучений — ЗАКАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закаламу́тити. Сухе листя золотими дукачами сипалось у закаламучені хвилі Білої Тиси (Скл., Карпати, II, 1954, 108); *Образно. Маячіли в його уяві якісь рожеві поля, якісь луги, пахучі від квіток, нічим не закаламучене щастя (Фр., II, 1950, 220). Словник української мови в 11 томах