закарбувати

закарбува́ти

див. закарбовувати.

Значення в інших словниках

1. закарбувати — закарбува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закарбувати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.  Словник синонімів української мови
3. закарбувати — ЗАКАРБУВА́ТИ див. закарбо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
4. закарбувати — Закарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Сдѣлать зарубки.  Словник української мови Грінченка