закарбувати —
закарбува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
закарбувати —
див. закарбовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закарбувати —
ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.
Словник синонімів української мови
закарбувати —
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Сдѣлать зарубки.
Словник української мови Грінченка