закарбовуватися
ЗАКАРБО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКАРБУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. перен. Міцно запам’ятовуватися.
Буває щодня між ділом багато випадкових розмов, які навіть не завжди залишаються в пам’яті точно, але в свідомості яскраво і міцно закарбовується висновок з почутого мимохідь (Смолич, День.., 1950, 20);
День визволення в Іванову пам’ять закарбувався назавжди (Чорн., Визвол. земля, 1959, 131).
2. тільки недок. Пас. до закарбо́вувати.
Словник української мови (СУМ-11)