закивати

закива́ти

-аю, -аєш, док.

Почати кивати (у 1-3, 5 знач.).

Значення в інших словниках

1. закивати — закива́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закивати — накива́ти (рідше закива́ти) / кива́ти п’я́тами. 1. куди і без додатка. Утекти, швидко виїхати куди-небудь, залишивши місце проживання. Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські ..  Фразеологічний словник української мови
3. закивати — ЗАКИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати кивати (у 1-З, 5 знач.). Шофер розуміюче закивав головою і замугикав своєї давньої пісні (Кучер, Голод, 1961, 178). ◊ Закива́ти п’я́тами — те саме, що Накива́ти п’я́тами ( див. накива́ти).  Словник української мови в 11 томах
4. закивати — Закива́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Закивать. 2) п'ятами закивати. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.  Словник української мови Грінченка