Значення в інших словниках
-
заклинатель —
заклина́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
заклинатель —
ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст.
Словник синонімів української мови
-
заклинатель —
ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ, я, ч. Те саме, що заклина́ч. — Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих сикхів, заклинателів змій (Загреб., День.., 1964, 215).
Словник української мови в 11 томах