заклинати
заклина́ти
-аю, -аєш, недок., заклясти, -яну, -янеш, док.
1》 перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого-, що-небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати.
2》 перех. Те саме, що проклинати.
3》 тільки недок., перех., перен. Настійно прохати, благати про що-небудь.
Заклинати Богом (усім святим і т. ін.) — дуже просити, благати про щось.
4》 тільки док., неперех., діал. Вилаятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови