заклинювати

закли́нювати

-юю, -юєш, недок., заклинити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Забиваючи клин, укріплювати що-небудь.

2》 перен. Міцно затискати, позбавляючи рухомості, можливості діяти.

3》 безос. кого, що заклинило – про зосередженість тільки на одній думці, на одному виді діяльності.

Значення в інших словниках

1. заклинювати — закли́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заклинювати — ЗАКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Забиваючи клин, укріплювати що-небудь...  Словник української мови в 11 томах