заклинювати
закли́нювати
-юю, -юєш, недок., заклинити, -ню, -ниш, док., перех.
1》 Забиваючи клин, укріплювати що-небудь.
2》 перен. Міцно затискати, позбавляючи рухомості, можливості діяти.
3》 безос. кого, що заклинило – про зосередженість тільки на одній думці, на одному виді діяльності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклинювати — закли́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заклинювати — ЗАКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Забиваючи клин, укріплювати що-небудь... Словник української мови в 11 томах