закови

зако́ви

-ів, мн. (одн. і збірн. заков, -у, ч.), заст., поет.

Кайдани, пута.

|| перен. Те, що зв'язує, сковує, гнітить людину.

Значення в інших словниках

1. закови — див. кайдани  Словник синонімів Вусика
2. закови — ЗАКО́ВИ, ів, мн. (одн. і збірн. зако́в, у, ч.), заст., поет. Кайдани, пута. Сниться мені морок, тюрми та закови (Граб., І, 1959, 253); А Олексі не вийти, Він лежить у вагоні в закові, Руки й ноги в кайданах, А на вікнах ще й грати дюймові (Забашта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах