закови
зако́ви
-ів, мн. (одн. і збірн. заков, -у, ч.), заст., поет.
Кайдани, пута.
|| перен. Те, що зв'язує, сковує, гнітить людину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закови — див. кайдани Словник синонімів Вусика
- закови — ЗАКО́ВИ, ів, мн. (одн. і збірн. зако́в, у, ч.), заст., поет. Кайдани, пута. Сниться мені морок, тюрми та закови (Граб., І, 1959, 253); А Олексі не вийти, Він лежить у вагоні в закові, Руки й ноги в кайданах, А на вікнах ще й грати дюймові (Забашта, Вибр. Словник української мови в 11 томах