заковувати
зако́вувати
-ую, -уєш, недок., закувати і закути, -ую, -уєш, док., перех.
1》 кого в що, перев. зі сл. кайдани, ланцюги. Накладати кому-небудь на руки або ноги кайдани, ланцюги і т. ін., сковуючи їх кінці.
|| перен. Позбавляти свободи, волі.
|| Одягати у панцир, броню.
2》 що, перен. Робити твердою, нерухомою поверхню води, ґрунту і т. ін. (про дію морозу, льоду тощо).
3》 тільки док., заст. Заробити куванням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови