заковування

зако́вування

-я, с.

1》 Дія за знач. заковувати.

2》 спец. Ушкодження копита коня під час кування (див. кування I).

3》 спец. Різні дефекти кування (див. кування II).

Значення в інших словниках

1. заковування — зако́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заковування — ЗАКО́ВУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зако́вувати. 2. спец. Ушкодження копита коня під час кування ( див. кува́ння¹). 3. спец. Різні дефекти кування ( див. кува́ння²).  Словник української мови в 11 томах