заколошматити

заколошма́тити

-ачу, -атиш, перех., розм.

Док. до колошматити 1).

Значення в інших словниках

1. заколошматити — заколошма́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заколошматити — ЗАКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, перех., розм. Док. до колошма́тити 1. Кадук раптом на весь голос засміявся. З грюкотом схопився з крісла, змахнув над головою руками, заколошматив собі волосся (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 126).  Словник української мови в 11 томах