заколошматити
ЗАКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, перех., розм. Док. до колошма́тити 1.
Кадук раптом на весь голос засміявся. З грюкотом схопився з крісла, змахнув над головою руками, заколошматив собі волосся (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 126).
Словник української мови (СУМ-11)