заколошматити
ЗАКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, перех., розм. Док. до колошма́тити 1.
Кадук раптом на весь голос засміявся. З грюкотом схопився з крісла, змахнув над головою руками, заколошматив собі волосся (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заколошматити — заколошма́тити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- заколошматити — -ачу, -атиш, перех., розм. Док. до колошматити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови