заколупити
ЗАКОЛУПИ́ТИ див. заколупну́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заколупити — заколупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заколупити — -уплю, -упиш і заколупнути, -ну, -неш; мн. заколуплять; док., перех., діал. 1》 Колупнувши, відокремити. 2》 перен. Зачепити, розтривожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заколупити — Заколупи́ти, -плю́, -пиш гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119. Словник української мови Грінченка