1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заколупити

заколупи́ти

-уплю, -упиш і заколупнути, -ну, -неш; мн. заколуплять; док., перех., діал.

1》 Колупнувши, відокремити.

2》 перен. Зачепити, розтривожити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколупити — заколупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заколупити — ЗАКОЛУПИ́ТИ див. заколупну́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. заколупити — Заколупи́ти, -плю́, -пиш гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119. Словник української мови Грінченка