1. Словник української мови Грінченка

заколупити

Заколупи́ти, -плю́, -пиш

гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколупити — заколупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заколупити — -уплю, -упиш і заколупнути, -ну, -неш; мн. заколуплять; док., перех., діал. 1》 Колупнувши, відокремити. 2》 перен. Зачепити, розтривожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколупити — ЗАКОЛУПИ́ТИ див. заколупну́ти. Словник української мови в 11 томах