законотворення

законотво́рення

-я, с.

Підготовка і прийняття законів.

Значення в інших словниках

1. законотворення — законотво́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. законотворення — ЗАКОНОТВО́РЕННЯ, я, с. Те саме, що законотво́рчість. Подано науково обґрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах