законотворчий

законотво́рчий

-а, -е.

Що стосується підготовки і прийняття законів.

Значення в інших словниках

1. законотворчий — законотво́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. законотворчий — [законотворчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
3. законотворчий — ЗАКОНОТВО́РЧИЙ, а, е. Стос. до законотворчості. Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах