Великий тлумачний словник сучасної мови

закороткий

закоро́ткий

-а, -е, розм.

Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закороткий — закоро́ткий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. закороткий — див. короткий  Словник синонімів Вусика
  3. закороткий — закороткий: ◊ закороткі ру́ки → рука  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. закороткий — коро́тка (закоро́тка, куря́ча) па́м’ять у кого і без додатка. Хто-небудь швидко щось забуває. Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І.  Фразеологічний словник української мови
  5. закороткий — ЗАКОРО́ТКИЙ, а, е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно. Топорище було закоротке супроти лап величезного звіра (Фр., VI, 1951, 19); Темно-синя сукня, вузька в плечах і закоротка.., лишала відкритими її коліна (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173).  Словник української мови в 11 томах