закороткий

ЗАКОРО́ТКИЙ, а, е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно.

Топорище було закоротке супроти лап величезного звіра (Фр., VI, 1951, 19);

Темно-синя сукня, вузька в плечах і закоротка.., лишала відкритими її коліна (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173).

Значення в інших словниках

1. закороткий — закоро́ткий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. закороткий — див. короткий  Словник синонімів Вусика
3. закороткий — -а, -е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закороткий — закороткий: ◊ закороткі ру́ки → рука  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. закороткий — коро́тка (закоро́тка, куря́ча) па́м’ять у кого і без додатка. Хто-небудь швидко щось забуває. Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І.  Фразеологічний словник української мови