закохувати

зако́хувати

-ую, -уєш, недок., закохати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 кого.Викликати в кого-небудь почуття кохання, змушувати когось покохати.

2》 тільки док., кого, рідко. Пройнятися почуттям кохання до кого-небудь; покохати.

3》 кого, що, заст. Викохувати, випещувати.

Значення в інших словниках

1. закохувати — зако́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закохувати — ЗАКОХА́ТИ (викликати в когось почуття кохання до себе), ЗАКРУТИ́ТИ розм., ПРИЛЮБИ́ТИ діал. — Недок.: зако́хувати, прилюбля́ти. — Все згадує тебе.. Ти таки його в себе насправжки закохала! (Панас Мирний); (Пилип:) Гляди ж мені, не упусти такого жениха..  Словник синонімів української мови
3. закохувати — ЗАКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. кого. Викликати в кого-небудь почуття кохання, змушувати когось покохати. — Все згадує тебе та, згадуючи, плаче… Ти таки його в себе навсправжки закохала!...  Словник української мови в 11 томах
4. закохувати — Зако́хувати, -хую, -єш сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153.  Словник української мови Грінченка