закричати
закрича́ти
-чу, -чиш, док.
1》 неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати.
|| Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин).
2》 перех. і без додатка. Голосно вигукнути.
3》 неперех., на кого. Почати лаятись, гримати.
4》 перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови