закрякати

закря́кати

-крякаю, -крякаєш і -крячу, -крячеш, док.

Почати крякати.

Значення в інших словниках

1. закрякати — закря́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закрякати — ЗАКРЯ́КАТИ, кря́каю, кря́каєш і кря́чу, кря́чеш док. Почати крякати. Ворони на дзвіницю сіли і закрякали (Черемш., Тв., 1960, 255); Крук закрякав над його головою (Фр., VII, 1951, 405); Качки голосно закрякали і побралися на берег (Панч, III, 1956, 31).  Словник української мови в 11 томах
3. закрякати — Закря́кати, -чу, -чеш гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.  Словник української мови Грінченка