Значення в інших словниках
-
закріпити —
закріпи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
закріпити —
ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О.
Словник синонімів української мови
-
закріпити —
Закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
закріпити —
ЗАКРІПИ́ТИ див. закрі́плювати.
Словник української мови в 11 томах
-
закріпити —
Закріпити, -ся см. закріпляти, -ся.
Словник української мови Грінченка