закріпити

Закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть

Значення в інших словниках

1. закріпити — закріпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закріпити — див. закріплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закріпити — ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О.  Словник синонімів української мови
4. закріпити — ЗАКРІПИ́ТИ див. закрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах
5. закріпити — Закріпити, -ся см. закріпляти, -ся.  Словник української мови Грінченка