закріпити
Закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закріпити — закріпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закріпити — див. закріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закріпити — ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Словник синонімів української мови
- закріпити — ЗАКРІПИ́ТИ див. закрі́плювати. Словник української мови в 11 томах
- закріпити — Закріпити, -ся см. закріпляти, -ся. Словник української мови Грінченка