1. Орфографічний словник української мови

закріпити

закріпи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріпити — див. закріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закріпити — ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Словник синонімів української мови
  3. закріпити — Закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закріпити — ЗАКРІПИ́ТИ див. закрі́плювати. Словник української мови в 11 томах
  5. закріпити — Закріпити, -ся см. закріпляти, -ся. Словник української мови Грінченка