закудикати

закуди́кати

-аю, -аєш, док., закудикувати, -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, розм.

Запитуючи людину, куди йде або їде, прирікати її, за повір'ям, на невдачу.

Значення в інших словниках

1. закудикати — закуди́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закудикати — ЗАКУДИ́КАТИ див. закуди́кувати.  Словник української мови в 11 томах