закудикувати

закуди́кувати

див. закудикати.

Значення в інших словниках

1. закудикувати — закуди́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закудикувати — ЗАКУДИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКУДИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Запитуючи людину, куди йде або їде, прирікати її, за повір’ям, на невдачу. Не питали їх [заробітчан] по селах — куди?...  Словник української мови в 11 томах
3. закудикувати — Закудикувати, -кую, -єш гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.  Словник української мови Грінченка